Криптовалюти, які колись вважалися інструментом для технологічно обізнаних інвесторів, сьогодні міцно увійшли в життя українських чиновників. Близько 1 428 декларацій державних службовців за 2022 рік містять дані про криптоактиви, і ця цифра майже вдвічі вища порівняно з попереднім роком. Але цей раптовий інтерес до цифрових активів викликає тривожні питання: як криптовалюти використовуються українськими чиновниками, і чи справді вони такі відкриті й прозорі, як це може здаватися на перший погляд?
Українські чиновники, здається, відкрили для себе «ідеальний» спосіб приховування активів — криптовалюти. Незважаючи на існування спеціальних розділів у деклараціях, де потрібно вказувати криптоактиви, криптоволодіння чиновників часто виглядають підозріло. Прикладом є Микита Кузькевич, депутат Одеської облради, який задекларував 121 біткоїн на суму понад 195 млн грн. На перший погляд це виглядає як чесне і відкрите декларування, але чи так це насправді?
Біткоїн, як і інші криптовалюти, пропонує анонімність і мінімальні регуляції. Це робить його привабливим інструментом для корупції. Хоча в деклараціях вказані криптовалютні активи, ніхто не може гарантувати, що вся крипта задекларована. Чиновники можуть легко приховувати або «забувати» вказати частину своїх активів у гаманцях, про які знають тільки вони.
Ще більш сумнівними здаються заяви деяких чиновників про те, що вони втратили доступ до своїх криптоактивів. Так, Ігор Осипов, депутат Подільської районної ради Одеської області, задекларував 1 800 ефіріумів, що становить понад 160 млн грн. Але потім він заявив, що втратив доступ до свого гаманця.
Це викликає багато запитань: чи справді криптоактиви втрачені, чи це зручний спосіб уникнути їх декларування і продовжувати володіти ними без контролю з боку державних органів? «Втратити» криптовалюту простіше, ніж банківські рахунки чи нерухомість, що робить цей спосіб особливо привабливим для тих, хто хоче уникнути податкового контролю або розслідувань.
Стабільні криптовалюти, такі як Tether (USDT), прив’язані до долара, також активно фігурують у деклараціях чиновників. Найбільший обсяг Tether — 774 500 USDT — задекларував Віталій Бровко, заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора, що в гривневому еквіваленті становить 29 млн грн. Стабільність цих активів і їх прив’язка до долара роблять їх ще більш привабливими для чиновників, адже вони зберігають свою вартість, і їх складніше відстежити.
Використання стейблкоїнів також викликає підозри, оскільки вони надають додаткові можливості для приховування активів. На відміну від традиційних фінансових інструментів, криптовалюта може переміщатися через кордони миттєво і без обмежень, що робить її ідеальним інструментом для нелегальної діяльності та виведення коштів.
Аналіз декларацій показує, що багато з них заповнені неякісно, з помилками або взагалі не відповідають встановленим вимогам. Це вказує на те, що багато чиновників витрачають мінімальний час на їх заповнення і намагаються уникнути прозорості у питаннях, що стосуються криптовалют. Олексій Іванкін, засновник платформи «Опендатабот», підкреслює: «Чиновники заповнюють декларації по криптовалютах в останній момент, і це призводить до того, що активи приховуються у різних частинах декларацій або вказуються з явними помилками.»
Крім того, через анонімність і децентралізованість криптовалют вкрай складно перевірити, чи справді чиновник задекларував усі свої криптоактиви. Криптовалюта дозволяє зберігати активи у різних гаманцях, доступ до яких має тільки власник. Таким чином, залишається багато способів для приховування частини свого статку.
Особливо яскравим прикладом маніпуляцій з криптовалютними активами є випадок з Романом Сарамагою, заступником голови Державної служби геології та надр України, який у 2021 році задекларував 380,95 біткоїнів, але «втратив» доступ до них. Це близько 615 млн грн, які нібито стали недоступні чиновнику.
Подібні заяви викликають підозри, особливо коли йдеться про великі суми. Втрата доступу до криптоактивів може бути реальною проблемою, але також це може стати зручною лазівкою для уникнення декларування та розслідувань. Адже, на відміну від традиційних банківських рахунків, криптовалюта не підлягає такому ж суворому аудиту та контролю.
Зростання кількості декларацій, що містять криптовалютні активи, демонструє не тільки збільшення популярності криптовалют серед українських чиновників, але й вказує на потенційні проблеми з прозорістю і чесністю їх декларування. Криптовалюти пропонують нові можливості для приховування активів, виведення коштів за кордон і уникнення податків, що робить їх ідеальними для корупційних схем.
Необхідні більш суворі механізми контролю та аудиту криптовалютних активів, а також зміни у законодавстві, які дозволять ефективно боротися з корупцією у криптосфері. В іншому випадку криптовалюти продовжать використовуватися не тільки як інвестиційний інструмент, але й як засіб для уникнення відповідальності та приховування багатств чиновників.
