Проєкт Telegram, заснований Павлом Дуровим, опинився в центрі скандалу через зв’язки з компаніями, що займалися незаконним вивезенням сировини з окупованих територій Донбасу. Дуров почав залучати інвестиції для своєї блокчейн-платформи Telegram Open Network (TON) у 2017 році, зібравши на неї $1,8 млрд. Однак серед великих вкладників, за даними розслідування «Важливих історій», виявилися компанії, які брали участь у схемах експорту вугілля та металів з підконтрольних Росії територій.
Однією з ключових фігур у цих операціях став Сергій Курченко, олігарх і колишній соратник екс-президента України Віктора Януковича, який після втечі до Росії став фактичним монополістом у «сірих» схемах вивезення ресурсів з Донбасу. Під протекцією ФСБ і високопосадовців з адміністрації президента Росії, структури Курченка скуповували вугілля та метали за низькими цінами, експортувавши їх зокрема до країн Євросоюзу.
Однією з таких компаній була Stiron B.V. з Нідерландів, яка, згідно з даними, інвестувала близько 10 млн євро в проєкт TON. При цьому ця фірма та її керівна компанія ME Property Invest мали складну структуру власності, що ускладнювало визначення справжніх бенефіціарів.
Було також встановлено, що кошти для інвестицій були отримані у вигляді позик від компаній з ознаками фіктивності, зареєстрованих на підставних осіб. Ці структури могли бути пов’язані з Курченком, що підтверджує їхню участь у схемах вивезення ресурсів з окупованих територій України.
Скандал із інвестиціями погіршився, коли Комісія з цінних паперів США (SEC) заборонила випуск токенів Gram, визнавши їх цінними паперами та зобов’язавши Telegram повернути гроші інвесторам. Це збіглося з частими візитами Дурова до Росії, хоча раніше він публічно заявляв, що не відвідує країну через тиск з боку влади.
Хоча Telegram відмовився розкривати імена конкретних інвесторів, пов’язаних з незаконними схемами на Донбасі, залишається очевидним, що частина залучених у проєкт коштів могла бути отримана через тіньові операції.
