Сьогодні, в епоху цифрових технологій, кожна людина залишає в інтернеті значний обсяг даних, що формує її цифрову ідентичність. Це поняття охоплює не лише інформацію, яку людина сама публікує в мережі, але й ту, що збирається про неї сайтами, додатками та іншими користувачами. Часто дані накопичуються без явної згоди або навіть усвідомлення того, що ця інформація використовується. В умовах глобалізації та зростання обсягу інформації, захист персональних даних стає одним із ключових завдань для забезпечення особистої безпеки в інтернеті.
Цифрова ідентичність включає всю інформацію, яку можна використати для ідентифікації особистості в інтернеті. Це можуть бути такі дані, як ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, соціальні зв’язки, інтереси та багато іншого. Цифрова ідентичність складається не лише з даних, які людина свідомо публікує в мережі (наприклад, у соціальних мережах), але й із тих, що збираються автоматично при взаємодії із сайтами, додатками та сервісами. Це можуть бути мітки місцезнаходження, історія пошукових запитів, дані про покупки, номери кредитних карток і паролі.
Паралельно з цифровою ідентичністю існує поняття цифрового сліду. Це будь-які сліди, які людина залишає при використанні інтернету: повідомлення в соціальних мережах, коментарі, фото та відео, завантаження файлів, переписки в месенджерах, транзакції в інтернет-магазинах, і навіть відвідані сторінки. Все це формує комплексну картину про користувача, що робить важливим питання захисту цих даних.
Захист персональних даних став однією з ключових тем в інформаційному просторі, особливо в країнах Європейського Союзу, де діє Загальний регламент із захисту даних (GDPR). Цей документ встановлює суворі правила щодо того, як компанії можуть збирати та використовувати персональні дані користувачів, надаючи громадянам ЄС контроль над їхньою цифровою ідентичністю.
Трофим Бабич, викладач факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначає важливість дотримання стандартів безпеки, особливо в умовах інтеграції України до Європейського Союзу. Він підкреслює, що попри розбіжності серед експертів щодо жорсткості європейських стандартів, ці заходи кращі за їхню відсутність. GDPR змушує компанії чітко визначати, які дані вони збирають у користувачів і для чого вони використовуються. Запровадження цих правил призводить до того, що користувачі повинні проходити багатоступеневу процедуру погодження під час надання своїх даних, як, наприклад, під час використання Google через VPN європейської країни. Це знижує ризики зловживання даними.
Україна також поступово рухається в бік прийняття європейських стандартів захисту даних. Євген Панченко, начальник управління департаменту Кіберполіції, зазначає, що в Україні вже запроваджено суворі заходи із захисту інформації як у приватному, так і в державному секторі. Водночас він підкреслює, що користувачі самі повинні опанувати базові навички кібербезпеки, такі як розмежування особистої та службової інформації. Наприклад, для різних цілей рекомендується використовувати різні електронні пошти та номери телефонів. Це дозволить зменшити ймовірність витоку даних у разі зламу одного з акаунтів.
Крім того, Панченко акцентує увагу на тому, що будь-яка інформація, яка не призначена для публічного доступу, не повинна передаватися через небезпечні канали. Особливо це стосується російських сайтів та додатків, які можуть збирати дані та передавати їх у руки зловмисників.
Багато хто вважає, що персональні дані — це лише ім’я або прізвище, але насправді навіть такі дані, як номер телефону, місце роботи, політичні погляди або колір волосся, можуть бути використані для точної ідентифікації особи. Залежно від контексту, в якому збираються дані, навіть такі, здавалося б, незначні деталі можуть бути корисними для кіберзлочинців для складання профілю людини.
Анастасія Кондрико, директор Центру медіааналітики Cyber Media Track, зазначає, що зловмисники часто використовують дані, зібрані з соціальних мереж, для підбору паролів до інших акаунтів. Користувачі часто роблять свої паролі занадто простими, заснованими на особистій інформації — датах народження, іменах домашніх тварин або інших легко доступних даних. Це робить акаунти вразливими для зламу.
Кіберзлочинці використовують різні методи для отримання доступу до особистих даних користувачів. Один із найпоширеніших видів атак — це багатовекторна атака, коли зловмисники спочатку збирають різну інформацію з відкритих джерел, а потім використовують її для створення «портрета» людини. Знаючи, чим людина цікавиться, з ким спілкується та чим займається, зловмисникам легше увійти в довіру і отримати доступ до більш важливої інформації, такої як банківські дані або паролі.
Прикладом таких дій може слугувати випадок, коли шахраї надсилають листи з нібито загрозою вибуху на атомній станції і просять користувачів перейти за посиланням для швидкого повідомлення. Таким чином, зловмисники отримують актуальні номери телефонів, які можуть бути використані для доступу до банківських рахунків.
Щоб захистити свою інформацію, необхідно дотримуватися кількох простих правил. По-перше, не слід змішувати особисту та професійну інформацію, а для різних цілей рекомендується використовувати різні акаунти та номери телефонів. Це ускладнить доступ зловмисникам до важливих даних.
По-друге, рекомендується використовувати надійні паролі та двофакторну автентифікацію для захисту своїх акаунтів. Двофакторна автентифікація додає додатковий рівень безпеки, вимагаючи підтвердження через інший пристрій або акаунт.
По-третє, необхідно уважно ставитися до того, яку інформацію ви публікуєте в соціальних мережах та інших публічних платформах. Навіть видалена інформація може бути збережена іншими користувачами або платформами, тому важливо розуміти наслідки її розповсюдження.
По-четверте, варто використовувати кілька електронних поштових скриньок для різних цілей: одну для особистого спілкування, іншу для роботи, третю для інтернет-покупок. Це допоможе розділити потоки інформації і знизить ризики витоку даних.
Нарешті, під час передачі конфіденційної інформації (наприклад, документів або скріншотів) важливо використовувати захищені канали і уникати відправлення файлів через публічні месенджери без додаткового шифрування.
У сучасному світі захист цифрової ідентичності та персональних даних стає життєво важливим завданням для кожного користувача інтернету. Незалежно від того, чи є ви публічною особою чи ні, ваша інформація може бути використана зловмисниками для різних цілей. Саме тому важливо бути уважним і відповідальним у питаннях інформаційної безпеки, впроваджувати заходи захисту своїх даних і слідувати рекомендаціям щодо кібергігієни. Інтернет залишає про нас сліди, і ми повинні розуміти, що вони можуть бути використані як для добрих, так і для зловмисних цілей.
