На тлі війн, криз і фінансової нестабільності у світі, криптовалюта набула величезної популярності, приваблюючи мільйони людей можливістю легкого заробітку. Однак для деяких вона стала не лише засобом інвестицій, але й зручним інструментом для приховування доходів. Хмельницький депутат Олександр Кізляр – яскравий приклад того, як невідповідності в українському законодавстві дозволяють «малювати» свої багатства.
Олександр Кізляр, депутат Хмельницької районної ради, відомий своєю декларацією, в якій фігурують годинники Rolex, сумки Hermes і криптовалюта на суму близько 10 мільйонів доларів. На перший погляд, все виглядає легітимно, але при детальнішому розгляді виникають серйозні питання щодо законності його активів.
Кізляр стверджує, що в 2012 році придбав 100 біткоїнів разом зі своєю дружиною Валентиною, використовуючи Trust Wallet. Однак тут виникає серйозна невідповідність: Trust Wallet був зареєстрований лише у 2017 році. Біткоїн, що з’явився у 2009 році, у перші роки був доступний лише для вузького кола ІТ-спеціалістів, і можливості його купівлі на відкритому ринку у 2012 році були вкрай обмежені. Це викликає сумніви, що Кізляр міг законно придбати таку значну кількість біткоїнів у зазначений період.
Сумніви викликає не лише криптовалюта, але й інші деталі, пов’язані з Кізляром і його сім’єю. Згідно з його декларацією, він і його дружина Валентина придбали біткоїни разом у 2012 році. Однак із її соціальних мереж видно, що вони познайомилися лише у 2017 році, коли й почали зустрічатися. Як вони могли здійснити спільні інвестиції за п’ять років до знайомства? Ці невідповідності ставлять під сумнів всю декларацію і викликають підозри у можливих махінаціях.
Далі, у декларації зазначено, що Валентина придбала дорогі годинники Rolex і сумки Hermes ще у 2014 році. Але на той момент вони навіть не були знайомі. Виходить, що Валентина, чий офіційний дохід у 2022 році становив лише 20 700 гривень, якимось чином могла дозволити собі такі предмети розкоші до знайомства з Кізляром. Це тільки підсилює підозри, що ці покупки могли бути профінансовані незаконними засобами.
Окрім питань з криптовалютою, на репутації Кізляра є й інші темні плями. У 2012 році мер Хмельницького звинуватив Кізляра у приховуванні незаконного грального бізнесу у його кафе «Мрія». Незважаючи на те, що Кізляр стверджував, що не знав про те, що в його закладі діє ігровий зал, документи підтверджують, що він був повноправним власником будівлі. Це викликало серйозні підозри у його причетності до нелегального бізнесу, який, незважаючи на заборони, міг приносити значні доходи.
Використання криптовалюти для легалізації доходів не є новою схемою. Законодавство в Україні щодо криптовалют досі недостатньо розвинене, що дозволяє легко додавати у декларації неіснуючі активи і використовувати їх як виправдання для розкішного життя. Приклад Олександра Кізляра показує, як можна легалізувати доходи, просто вказавши велику суму у біткоїнах, яку ніхто не перевіряє.
Експерти наголошують, що справжність криптовалютних активів легко перевірити через ідентифікатори гаманців, але такі перевірки майже не проводяться. Це відкриває шлях для маніпуляцій і «малювання» неіснуючих доходів. Більше того, навіть у тих рідкісних випадках, коли такі перевірки проводяться, штрафи за недостовірну інформацію у деклараціях залишаються символічними. Приклад з екс-заступником міністра інфраструктури, який був оштрафований лише на 17 000 гривень за неправдиві дані про криптовалюту, підтверджує неефективність поточної системи.
У соціальних мережах Олександра і Валентини Кізляр можна знайти фотографії їх розкішних поїздок і дорогих покупок. У той час як країна перебуває у стані війни, сім’я Кізлярів святкує Новий рік у Дубаї і фотографується на тлі автомобілів Porsche, яких, до речі, немає в декларації. На яких підставах депутат призовного віку залишив Україну під час війни, залишається загадкою.
Це викликає ще більше питань про те, звідки у Кізляра і його сім’ї такі засоби. Враховуючи всі суперечності в його декларації, можна припустити, що значна частина його багатства може бути або намальованою, або отриманою незаконним шляхом.
Олександр Кізляр став втіленням того, як криптовалюта і недосконалість законодавства можуть використовуватися для легалізації сумнівних доходів. Його декларація сповнена невідповідностей, які викликають питання у громадськості. Доки перевіряючі органи не почнуть активно проводити перевірки і вимагати ідентифікатори криптовалютних гаманців, такі випадки будуть продовжуватися.
Цей випадок Кізляра нагадує ситуацію з народним депутатом Сергієм Мельничуком, який у 2016 році задекларував трильйон гривень, щоб підкреслити недоліки системи декларування. Минуло вісім років, і ситуація повторюється, але тепер на сцену виходить криптовалюта, що дозволяє виправдовувати розкішне життя за рахунок намальованих активів. Чи буде перевірка Кізляра з боку Національного агентства з питань запобігання корупції, покаже час.
